Про це пише blackboxosint.

Практично непомітно для широкої публіки в Україні зростає новий медіамагнат, який скуповує один за одним засоби масової інформації. За останній рік мешканка міста Дніпро Тетяна Снопко купила вже два медіахолдинги та явно готується до наступних покупок.

У січні 2023 року Тетяна Снопко стала єдиною власницею ТОВ ”Комунікаційний хаб ”Економіка” зі статутним капіталом 1 млн 330 тисяч гривень та ТОВ ”Медіаманія”, що оперують трьома виданнями — бізнес-порталом Delo.ua, жіночим порталом womo.ua, виданням про маркетинг mmr.ua, а також друкованим рейтинговим журналом ”ТОП-100”.

Вже за півроку мало кому відома у медіа-середовищі Снопко реєструє ТОВ ”Хаб Главком” зі статутним капіталом у 10 млн грн, та у липні 2023 року купує ТОВ ”Українські медійні системи”, якому належить видання ”Главком”.

Тетяна Снопко (по центру) із колективом редакції видання ”Главком”. Фото: Facebook Mick Pidvezianiy

І ось 31 серпня 2023 року в реєстрі юридичних осіб з’являється ще одне ТОВ ”Медіа Хаб Юкрейн” зі статутним капіталом у 3 млн грн, у якому Снопко Тетяна Давидівна є єдиним бенефіціаром. За інформацією учасників українського медіа-ринку, новоспечена власниця п’яти медіа готується до нових покупок українських ЗМІ, зокрема телеграм каналів.

Вартість трьох видань та журналу хаба ”Економіка”, за оцінкою учасників ринку, на момент їх купівлі Тетяною Снопко могла становити від 0,7 до 1,3 млн доларів, ”Главкома” — від 2,5 до 3 млн доларів.

Ми спробували розібратися, хто така Тетяна Снопко і звідки у неї стільки грошей на буквально скуповування одного за одним національних українських медіа. І навіщо вони їй, враховуючи, що медіа в Україні сьогодні через падіння в рази рекламного ринку через війну — скоріше проблемний актив, ніж прибутковий, що неозброєним поглядом видно навіть у купленого нею ТОВ ”Комунікаційний хаб ”Економіка”,виручка якого за даними Youcontrol з 13,7 млн грн у 2021 році ”просіла” 2022-го до 4,8 млн грн, тобто майже втричі.

Who is Тетяна Снопко?

За інформацією з відкритих джерел, 37-річна мешканка міста Дніпро Тетяна Снопко всю свою кар’єру була найманим співробітником і не мала свого бізнесу. За даними реєстру прав на нерухоме майно, у її власності знаходиться лише невелика двокімнатна квартира загальною площею 42 квадратні метри у старому панельному будинку у місті Дніпро на проспекті Богдана Хмельницького. Також у власності Снопко автомобіль BMW X3 2017 року випуску.

Будинок, в якому мешкає Тетяна Снопко у місті Дніпро. Фото: Google View

Снопко у Дніпрі обіймала посаду головного редактора спортивного інтернет-видання, а після понад 8 років пропрацювала директором з комунікацій компанії ”Noosphere Ventures”. Це компанія, в портфелі якої сайти знайомств, азартні інтернет-ігри, а також наукомісткі стартапи та соціальні проекти у сфері освіти. Належить ”Noosphere Ventures” Максиму Полякову, відомому українському підприємцю родом із Запоріжжя, який у 2022 році посів 11 місце у списку найбагатших українців зі статком у 800 млн доларів за версією журналу Forbes.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Снопко переїхала до Чехії, де навіть, за словами її друзів, шукала роботу, проте вже наприкінці 2022 року жінка починає купувати українські ЗМІ та реєструвати ТОВ із мільйонними статутними капіталами.

Це при тому, що в компанії Noosphere Снопко була оформлена чи не мінімальну зарплату: згідно з даними податкової, від громадської організації ”Ноосфера” Снопко у період 2018-2021 років отримувала заробітну плату від 6300 до 13500 грн на місяць. Однак це були її не єдині доходи. З 2013 року Снопко також працювала як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності ”Обробка даних, розміщення інформації на веб-сайтах та пов’язана з ними діяльність”.

Згідно з її податковими деклараціями, від трьох підприємств, а це ТОВ ”ТТ Медіа”, ”Пеймент Ворк” та ”ПМ Плюс Медіа”, Тетяна Снопко у 2018 році отримала річний дохід у 928 тисяч грн, у 2019 — 1 млн 45 тисяч гривень, 2020-го — 1 млн 102 тисячі грн, а 2021-го ця сума склала 944 тисячі гривень. Тобто за чотири останні роки до повномасштабної війни, коли Снопко шукала роботу в Чехії, вона встигла заробити близько 4 млн грн. З огляду на те, що, вірогідно, на ці гроші весь цей час вона й жила, цього зовсім не вистачить на купівлю одразу кількох медіа та реєстрацію підприємств із статутними капіталами у сумі 13 млн грн.

Звідки гроші у Тетяни Снопко?

На це запитання у коментарі Forbes Тетяна Снопко відповідати відмовилась. Говорячи про те, навіщо їй зазначені медіа, вона сама визнала, що заробити сьогодні на медіа як на бізнесі — нереально. ”Я навіть не можу сказати, що ринок дикий. Його немає… Я з ІТ-індустрії, для мене медіа – це насамперед продукт, платформа, робота з трафіком. Для мене це digital-актив насамперед”, – заявила вона, не пояснивши, що це означає і в чому для неї вигода таких покупок сьогодні.

Трохи прояснили картину наші джерела у редакції видання ”Главком”, які повідомили, що Снопко — далеко не кінцевий бенефіціар куплених нею медіа, а скоріше лише посередник та ”призначена” особа. Реальним же покупцем усіх зазначених ЗМІ є підприємець Максим Кріппа, про якого ще донедавна відомо дуже мало.

Максим Кріппа

Максим Кріппа – давній партнер колишнього роботодавця Тетяни Снопко Макса Полякова. Снопко останні роки надавала послуги піар-менеджера як одному, так і іншому аж до сьогодні. Як пише Forbes, коли видання опублікувало статтю про Кріппу, саме Тетяна Снопко спілкувалася з редакцією від його імені та представляючи його інтереси. На пряме питання про свій зв’язок з ним вона відповіла, що вони просто знайомі, а їхню співпрацю описала як ”консультацію”.

Багато інтернет-ресурсів вказують інформацію про те, що на початку ”десятих” Максим Криппа та Максим Поляков разом розвивали бізнес у сфері гемблінгу та онлайн-дейтингу. Станом на 2013 рік Кріппа та Поляков володіли онлайн-казино GGS та GMS, що підтверджують матеріали судової справи на той час про поділ бізнесу з їхніми російськими партнерами Сергієм Токарєвим та Рустамом Гільфановим. Пізніше Поляков і Кріппа почали займатися організацією онлайн-казино під брендом ”Вулкан” і активно розвивали його у багатьох країнах, у тому числі й в Україні, де до 2020 року азартні ігри були під забороною.

Тому у 2016 році Головне слідче управління СБУ відкрило кримінальне провадження №22015000000000379 за частиною 1 статті 203-2 (Незаконна діяльність у сфері азартних ігор) та частиною 2 статті 258-5 (Фінансування тероризму) Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що всупереч забороні на гральний бізнес в Україні Поляков Максим Валерійович та Кріппа Максим Володимирович створили під брендом ”Вулкан” низку веб-сайтів vulkan-champion, casino-club-online, casino-velcam, vulkan-russia та vulcanoriginals, за допомогою яких надавали послуги онлайн-казино.

За даними СБУ, Поляков був фактичним організатором та інвестором онлайн-казино ”Вулкан”, а Максим Кріппа був керівником IT-компанії CloneFish, яка розробляла ігри для онлайн-казино та здійснювала адміністрування та технічну підтримку сайтів онлайн-казино ”Вулкан” та їх захист від електронного втручання із боку представників державних органів. У 2014 році CloneFish стала частиною іншої компанії Максима Кріппи EvoPlay, яка і досі займається розробкою ігор для онлайн-казино.

Крім того, для легалізації грошових коштів, що надходили від грального бізнесу, Макс Поляков, як йдеться в матеріалах кримінального провадження, спільно зі своїми компаньйонами Ігорем Сподиним та Ігорем Бошняковим створив у Дніпрі громадську організацію ”Асоціація Ноосфера” (в якій працювала Тетяна Снопро) та ТОВ ”Аврора Технолоджиз”, на поточні банківські рахунки яких здійснювалися перерахування грошей, отриманих від незаконної діяльності онлайн-казино ”Вулкан”, які ”надалі перераховувалися на рахунки інших підприємств з ознаками фіктивності, переводилися в готівку та розподілялися між учасниками злочинної діяльності”.

Більше того, як випливає з низки ухвал Шевченківського районного суду міста Києва від січня 2017 року, частина грошей, виведених на офшорні компанії, підконтрольні Максиму Полякову, надалі обробл

Источник