23 січня голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк прийняла відставку народного депутата Павла Халімона з посади голови Чернігівської обласної організації партії. Водночас голова фракції Давид Арахамія у своєму Телеграм-каналі повідомив про те, що Павла Халімона звільнять з посади заступника голови фракції " Слуга народу" у Верховній Раді України.

Журналісти Суспільного ж зібрали інформацію про те, як Халімон став політиком провладної команди та які скандали й ситуації супроводжували його протягом кількох років у владі. Про те, як Халімон опинився у команді Володимира Зеленського, програш Антону Полякову у судовій справі про "продаж округів", у матеріалах якої він жалівся на "стрес та випадіння волосся", про вимагання хабаря в аграрія Олега Дмитренка та голосування за скандальні законопроєкти, читайте далі у матеріалі.

З "Кварталом" зустрівся на льоду

Павло Халімон народився 10 червня 1983 року в Чернігові. Закінчив факультет підготовки кадрів для органів прокуратури Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Є співзасновником ТОВ "Прометей-газ 1" та обіймав посаду директора ТОВ "Агро-хаус". Працював начальником реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області.

Як нардеп з Чернігівщини Павло Халімон потрапив до

Політичне життя розпочав у 2014 році, коли як самовисуванець балотувався на посаду міського голови Прилук. У 2015 році Халімон балотувався до Чернігівської обласної ради VII скликання від партії "Наш край" за 49 округом у місті Прилуки.

З представниками майбутньої команди Володимира Зеленського Халімон познайомився ще у 2014 році на хокейному майданчику.

"Що стосується того, як я потрапив до команди Володимира Зеленського, – це досить давня історія. Вона почалась ще 2014 року. Я професійно займаюсь хокеєм, і одного дня до нас на лід завітали представники «Кварталу». І вони знімали комедійний ролик з інсценуванням гри Канади проти СРСР. Після того, як я дізнався, що Володимир Зеленський буде йти в президенти України, я до нього зателефонував і запропонував свою допомогу. Після цього вони мене викликали в центральний штаб, де я пройшов спецперевірку МВ, HR-офісу та особисту співбесіду з президентом", — розповідав Халімон в ефірі Суспільне Чернігів влітку 2019 року.

На президентських виборах Халімон був офіційним представником команди Зеленського в Чернігівській області. На дочасних виборах до Верховної Ради України Павло Халімон вже брав участь особисто, був у списку партії "Слуга народу" та був обраний до парламенту.

На питання журналістки, чи був він на той час керівником Чернігівської обласної організації партії "Слуга народу", Халімон відповів так:

"На сьогодні я не є очільником обласної організації, оскільки через декілька днів мені необхідно збирати свої речі та переїжджати до столиці. Я керівник штабу. Якщо відверто, то ми планували надати можливість очолити організацію Сергію Гривку, але він так само став народним депутатом. Поки ми обговорюємо кандидатуру".

В результаті очільником Чернігівської обласної організації партії "Слуга народу" став сам Халімон, і був на цій посаді до 23 січня 2023 року, коли він особисто написав заяву на складання своїх повноважень.

"Продаж округів"

У листопаді 2019 року Павло Халімон подав до суду на нардепа Антона Полякова та щотижневик "Весть", де був опублікований матеріал зі звинуваченнями Халімона та позафракційного нардепа Валерія Давиденка у "торгівлі округами" під час позачергових виборів до Верховної Ради.

Зокрема Поляков стверджував, що Валерій Давиденко за сприяння Халімона отримав 1,5 млн доларів за те, щоб завадити перемогти Полякову у 206 окрузі. Крім того, припускав, що за 208 та 210 округами партія "Слуга народу" висувала технічних кандидатів.

Ці заяви Халімон вимагав спростувати через суд, а від Полякова хотів отримати 1 мільйон гривень моральної шкоди та 55 тисяч гривень компенсації матеріальних збитків.

Зокрема, у тексті ухвали йдеться, що Павло Халімон після публікації звертався до лікарні через: "скарги на безсоння та роздратованість", "… зниження пам`яті, … та випадіння волосся". Як доказ Халімон надав суду копії медичної картки, сплачені квитанції та висновок трихолога, в якому йдеться: "причинами випадіння волосся є стрес та генетична схильність".

Суддя Новозаводського суду Наталія Маслюк відмовила Халімону у задоволені усіх позовних вимог.

Звинувачення у вимаганні хабаря

У липні 2020 року Прилуцька місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом розкрадання державного майна службовими особами підприємства "Дослідне господарство Івківці". Тоді за версією слідства, державне підприємство протягом чотирьох років укладало договори про співпрацю зі СТОВ "Батьківщина". За цими угодами приватник обробляв державні землі за завищеними цінами, а потім (за окремими договорами) купував у "Івківців" нескошене зерно за заниженими. Цим державі завдали збитків на понад 50 мільйонів гривень.

Екснардеп Олег Дмитренко звинувачував Павла Халімона у вимаганні хабаря в розмірі 40 мільйонів гривень за сприяння у закритті справи проти аграрного підприємства "Батьківщина", яке належить дружині та батьку Дмитренка. Водночас Халімон зібрав пресконференцію, на якій спростовував ці звинувачення.

Він сказав, що 40 мільйонів йому пропонував сам Олег Дмитренко, аби відкупитися. Зі слів Халімона, саме він став ініціатором перевірок на ДП "Івківці" та відкриття кримінального провадження за зловживання владою посадовими особами підприємства. Каже, він звернувся до Прилуцького відділу поліції з заявою про пропозицію хабаря Дмитренком першим, 20 липня. Тобто на день раніше, аніж екснардеп подав заяву до НАБУ.

Своєю чергою, виконавчий директор громадської організації "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик у коментарі "Радіо Свобода" пояснював: чекати результатів розслідування щодо вимагання Халімоном або ж пропозицію Дмитренком хабаря немає сенсу:

"Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо. Тепер вже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабаря очевидно не матимуть в собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину". Прогули у Верховній Раді

Також Павла Халімона залишили без заробітної плати через прогули у грудні 2020 року. Таке рішення 20 січня 2021 року одноголосно ухвалив регламентний комітет Верховної Ради України.

Загалом у списку прогульників за грудень того року окрім Халімона було ще 78 народних обранців. Згідно з законом України "Про статус народного депутата", обранцю припиняють відшкодувати витрати, пов’язані із його діяльністю, коли він без поважної причини не був присутнім на 30% сесій та 50% засідань комітетів.

За даними електронної реєстрації та голосувань, у грудні 2020 року Павло Халімон пропустив 4 з 8 пленарних засідань парламенту, тобто 50%.

Яку саме суму тоді не відшкодували Павлу Халімону, невідомо, оскільки інформації про щомісячну заробітну плату народних депутатів у відкритому доступі немає. Згідно з декларацією, за чотири місяці роботи у 2019 році нардеп отримав майже 319 тисяч гривень.

Скандали після 24 лютого 2022 року

Якщо брати до уваги роботу Павла Халімона після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, то громадський рух "ЧЕСНО" виділив два моменти, через які нардеп викликав на свою адресу неоднозначні відгуки в суспільстві.

Зокрема йдеться про непідписання Халімоном звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

Також згадується й голосування Халімона за містобудівну реформу, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України.

Виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України Микола Силенко в коментарі Суспільному розповідав, що проголосований законопроєкт має ряд системних недоліків і потребує доопрацювання.

Він називає п’ять основних зауважень (але зазначає, що загалом їх більше):

знищується ідея запровадження електронної системи регулювання містобудування: відсутня відповідальність реєстраторів за невиконання чи порушення закону, прав суб’єктів; стимулюється самовільне будівництво: вводиться обов’язок відшкодування його вартості органом місцевого самоврядування в разі прийняття судом рішення про незаконність будівництва; передається суб’єктам господарювання (створеним забудовниками) виключно державна функція контролю та нагляду за суб’єктами господарювання (забудовниками): бізнес контролюватиме інший бізнес; обмежуються можливості нагляду та контролю органам місцевого самоврядування: вводиться моніторинг, який забороняє доступ на об’єкти, фіксацію порушень та призупинення незаконного будівництва; створюється новий орган (Містобудівна палата) з широкими повноваженнями, які включають винесення вердиктів з правопорушень в містобудівній сфері. Маєток за 10 мільйонів гривень

Останнім скандальним епізодом Павла Халімона є купівля ним столичного маєтку на Печерських пагорбах за 10 мільйонів гривень. Про це у своєму розслідуванні повідомляє "Українська правда".

Дані про те, що Халімон придбав будинок у цьому районі, виданню повідомили анонімні джерела. Перевірити інформацію офіційно нині неможл

Джерело