Кінбурнський півострів розташований у межах Херсонської та Миколаївської областей. Кінбурн відділяє Дніпровсько-Бузький лиман від Чорного моря і зокрема Ягорлицької затоки. Про нього згадували ще в античних письмових пам’ятках, а в 15 столітті на території півострова існувала турецька фортеця. Краєзнавці зазначають, що в кожному столітті на Кінбурні відбувалися історичні битви.

Про сплетення епох на Кінбурнському півострові кореспондентам Суспільного розповів доктор історичних наук, перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Юрій Котляр.

Походження назви

Кінбурнська коса розташована у крайній північно-західній частині Кінбурнського півострова між Чорним морем та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Свою назву "Кінбурн" отримав від тюркського "кіл" — волосина і "бурун" — мис. Волосоподібний мис – так назвали турки півострів.

Сплетення епох на Кінбурні. Які історичні битви відбувалися за півострів у Миколаївській області

"Цей великий піщаний масив утворився на місці давньої дельти Дніпра близько 20 тис. років до н. е. Тут було дуже багато родючого мулу, і в давні часи Кінбурн був укритий густими лісами", — зазначає Юрій Котляр.

Зі слів історика, у прадавні часи цю землю називали країною лісів, або Гілеєю (Гілея з грецької — край лісів). Це про неї згадував у своїх історичних хроніках Геродот.

Давні легенди

Юрій Котляр розповідає, що такого сплетення епох, як на Кінбурнській косі, на Миколаївщині більш ніде не знайдеш. Тут розташований ритуальний центр скіфів і, за переказами, саме тут вони ховали своє золото.

Також за давніми легендами, у цих місцях мешкав знаменитий Ахілл — герой гомерівської "Іліади", додає професор.

"Наприкінці 19 століття рибалки знайшли біля берегів Кінбурна жертовний камінь, присвячений Ахіллу. За переказами, Ахілл влаштовував на Кінбурнській косі спортивні змагання, на зразок олімпійських. У давнину вони мали назву "Ахіллів біг", — говорить Юрій Котляр.

Кінбурн та київські князі

Під час морських походів на Константинополь на Кінбурнській косі зупинялися дружини київських князів Аскольда, Діра, Олега та Ігоря.

"У свій останній похід на Білобережжі зимував князь Святослав, коли повертався з Візантії після підписання договору", — розповів Юрій Котляр.

Козацька доба

Не поминула територію і козацька доба. Прогноїнська паланка була заснована у 1735 році біля соляних (гнилих) озер на Кінбурнському півострові, що й дістали назву "прогної".

"Запорожці вважали їх своєю власністю. Для захисту промисловиків, що добували сіль, та охорони переправи через Бузький і Дніпровський лимани ("Микитин перевіз"), якою користувалися торгівці, прямуючи до Очакова, вони облаштували тут паланку", — говорить Юрій Котляр.

Зі слів історика, в поселенні Васильків стояв козацький кіш. Його отамани Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антін Головатий брали укріплення на острові Березань, штурмували Очаків.

Турецька фортеця та Кримська війна

На косі збереглися залишки турецької фортеці Кінбурн, побудованої в 15 столітті.

У 1736 році фортеця була захоплена і зруйнована російським військом. Турки її відновили, але з 1774 року вона знову перейшла до Російської імперії.

"У 1787 році Олександр Суворов на чолі 4-тисячного корпусу розбив біля фортеці п'ятитисячний турецький десант. Озброєння Кінбурну становило 62 гармати та 1 400 солдатів", — каже історик.

У жовтні 1855 року під час Кримської війни фортеця Кінбурн була суттєво пошкоджена артилерійським вогнем англо-французького флоту, з того часу її не відновлювали і як військовий об’єкт не використовували.

За умовами Паризької мирної угоди фортецю розібрали, а з її матеріалів був насипаний штучний острів Батарейний (Майський, Первомайський) на вході в Дніпро-Бузький лиман.

Перша та Друга світова війна

Після Першої світової війни в березні 1919 року антантівські війська, покинувши Очаків, перебазувалися на Кінбурнську косу. У 1920 році косу окупували збройні сили російського білого генерала Петра Врангеля.

У Другу світову війну, в 1941 році, майже 1 000 радянських солдатів і ще 600 поранених перейшли на другу лінію оборони на Кінбурнській косі.

Потім півострів окупували німецькі та румунські війська. 3-5 грудня 1943 року 70-й і 71-й гвардійські полки Другої Ударної армії відвоювали косу.

Російське вторгнення

Під час повномасштабного російського вторгнення в березні 2022 року російські війська окупували півострів, заблокувавши рух із портів Херсона й Миколаєва, вели обстріли Очакова.

У ході контрнаступу ЗСУ станом на третє грудня Кінбурнська коса лишилася єдиною окупованою росіянами частиною Миколаївської області.

21 листопада начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк повідомила, що українські сили проводять військову операцію на Кінбурнській косі й закликала дотримуватися режиму оперативної тиші.

Американський Інститут дослідження війни (ISW) у своєму звіті зауважив, що збройні сили Російської Федерації ймовірно не планують утримувати під контролем Кінбурнську косу в Миколаївській області. Про це свідчить відсутність російських фортифікаційних укріплень на території півострова.

Читайте також

Чому важливо звільнити Кінбурнську косу на Миколаївщині — пояснює військовий аналітик Том Купер

Війська РФ можуть завдавати ударів по Миколаївщині з окупованих територій області — керівниця пресцентру ОК "Південь"

Ще шість морських піхотинців Миколаївської бригади повернулись з російського полону

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Джерело