За словами експерта, армія РФ зазнала найбільшої поразки від часів Другої світової.

Наступні дні будуть ще гіршими для окупантів: австралійський генерал про контрнаступ ЗСУ на півдні

“Несподіваний” прорив українських військ на Херсонщині та панічний відступ росіян — це продовження довгої серії організованих дій.

Про це пише в Twitter Мік Раян – військовий експерт, генерал-майор у відставці, який відповідав за весь військовий вишкіл та військову освіту в Австралії.

За його словами, українська наступальна кампанія на півдні продовжує розгортатися.

“Поки ЗСУ фіксують російських захисників на південному заході (Херсонщини. – Ред.), українці наступають з півночі. Хоча це може здатися “раптовим” проривом на півдні, насправді це продовження довгої серії організованих дій на півдні та північному сході України”, – зазначив генерал.

Раян звернув увагу, що українські атаки на півдні почалися місяці тому. ЗСУ не тільки відвоювали територію, але й брали участь у розвідувальній битві, щоб отримати розвідувальні дані, не даючи інформації противнику.

На думку експерта, активні дії ЗСУ на півдні у серпні примусили росіян стягнути додаткові підкріплення. Особливу увагу він звернув на роль HIMARS у цій операції.

“У той же час українські стратегічні планувальники в Києві шукали б інші можливості, де росіяни могли б послабити свою оборону, щоб прикрити відповідальність військ, направлених на південь”, – каже австралійський генерал.

Саме тому, на думку експерта, скориставшись послабленням росіян, українська армія розпочала стрімкий наступ на Харківщині.

“Тоді, коли Харківська кампанія лютувала на північному сході, українці знову шукали б можливостей деінде та шукали слабкі місця Росії. Вони знайшли можливість північніше Херсона”, – говорить Раян.

Експерт зробив кілька зауважень, “навіть маючи зараз обмежену кількість інформації”:

  • По-перше, українці мали широкий загальний оперативний план, який передбачав потенційні операції на півдні, північному сході – і, ймовірно, деінде. Однак їх запуск базувався не лише на часі, а й на тому, коли з’явилися можливості.
  • По-друге, українці явно мали як спеціалізовані, так і ситуаційні резерви, які вони виділили для запланованих наступів – і для використання можливостей. Створення їх вимагало хорошої оцінки ризику, обману, оперативної безпеки та матеріально-технічного забезпечення.
  • По-третє, українці провели кращу розвідку. Росіяни погано володіють тактичною розвідкою. Це важлива частина запобігання несподіванки та розпізнавання слабких місць противника, які необхідно використати.
  • По-четверте, після майже 8 місяців повномасштабного вторгнення (і 8 років відтоді, як Росія почала цю війну), Україна має кількох старших командирів, які є досвідченими стратегами та майстрами операцій. Вони добре знають свого ворога та знають, як збалансувати стратегічний ризик і можливості.

“І ці командири, включаючи генералів Залужного, Сирського та Ковальчука, вправно керують своїми штабами та підлеглими командирами шляхом планування та виконання широкомасштабних військових операцій. Це рідкісна навичка”, – каже австралійський генерал.

  • По-п’яте, асиметрія у філософії командування, коли Росія централізовано контролює операції, а Україна надає більше свободи для використання можливостей.
    За його словами, у стрімких операціях, таких як Харківська та Херсонська операції, ті, кому не потрібно постійно звертатися до штабу, зможуть визначати та домінувати в оперативному темпі, зрештою перехоплюючи ініціативу.

“Саме поєднання цих п’яти факторів, а також мужності українців у ближньому бою та відсутності мотивованості серед російських солдатів, є основним фактором успіху України у відвоюванні значної частини її території за останні кілька тижнів”, – вважає Раян.

На його думку, російська армія не може відповісти на те, що з нею роблять українці. Каскадні збої ймовірно, триватимуть ще деякий час. А ведення мобілізованих військ РФ не допоможуть вирішити проблему російському командуванню.

Джерело