Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський приголомшив своїх громадян новиною: Україна подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Джерела видання Politico серед американських чиновників стверджують, що це було несподіванкою для Білого дому, а голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель зауважив, що приєднання до НАТО не є “основним питанням наразі”. Хай там як, вже того ж дня Канада та країни Балтії заявили, що раді бачити Україну серед держав-учасниць НАТО.

То які наші шанси вступити в Північноатлантичний альянс, коли це станеться і чи дійсно це важливо у нинішніх умовах? Ці запитання Realist.online адресував експертам.

Чому саме зараз

Прискорена процедура вступу до НАТО – не українське ноу-хау. Без ПДЧ (Плану дій щодо членства) до Північноатлантичного альянсу рухаються Швеція та Фінляндія. Ініціатива з боку України – цілком логічне рішення, незважаючи на війну, кажуть експерти.

“Якщо ми поглянемо на історію інтеграції держав Центральної та Східної Європи в Європейську та Євроатлантичну структури, то побачимо, що дуже часто це відбувалося одночасно. А Україна вже має статус Асоційованого члена ЄС. Тому все логічно, все на часі”, – каже Realist.online політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.

Україна фактично вже є членом НАТО, адже вже сьогодні виконує важливу функцію Альянсу.

“Фактично ми стали східним щитом НАТО і стримуємо навалу зі Сходу на всю європейську й трансатлантичну системи безпеки, – продовжує політолог. – Тим паче в Хартії про партнерство між Північноатлантичним альянсом і Україною, підписаній в 90-х, є фраза про взаємопов’язаність безпеки. Тобто безпечна Україна є важливою компонентою всієї системи колективної безпеки в Європі”.

Крім того, погрожуючи застосовувати ядерну зброю, росія мимоволі підштовхує Київ до зближення з НАТО.

“Питання ядерної безпеки для США – серед пріоритетів для забезпечення власної безпеки і НАТО”, – наголосив Кучухідзе. Він додав, що на Мадридському саміті НАТО, що відбувся в червні цього року, росію визнали однією з таких загроз для миру й стабільності в євроатлантичному регіоні.

Україна – бажаний член Альянсу
Генсек НАТО Єнс Столтенберг вже відреагував на ініціативу України. Він запевнив, що двері НАТО відкриті для демократичних країн, однак приєднання можливе за умов відповідного консенсусу всіх 30 членів Альянсу. Його вдасться досягти, певні експерти.

“Усі підписанти цієї заявки [в Україні] чудово розуміють, що такі рішення вимагають консенсусу усіх членів НАТО. Не забуваймо і про бюрократію, яка так чи так має місце в НАТО. Однак я глибоко переконаний, що Україна має великі шанси на отримання членства в НАТО, – каже Realist.online політолог Олексій Буряченко. – 95% країн-членів Альянсу підтримують українську заявку. Адже якраз члени НАТО й утворюють кістяк антипутінської коалації, яка зібралася в Рамштайні. По деяким країнам може бути більш глибока дискусія. Але жодна країна прямо не виступить проти прийняття України в НАТО”.

Інтеграцію України до військово-політичного союзу Північної Америки і Європи вже підтримали десять держав-членів. Окрім Канади й країн Балтії, це Чехія, Північна Македонія, Чорногорія, Польща, Румунія, Словаччина. Разом з тим, після погроз застосувати ядерну зброю, ряди прихильників росії суттєво порідшали, констатують експерти.

“Рашисти ядерним шантажем відрізають собі те невелике лобі, яке ще залишалося в Європі, – зауважує Realist.online Кучухідзе. – Нинішні заяви з Франції не порівняти з тими, що були ще 23 лютого. Зараз агресивну лояльність до росії в Європі зберігає лише Угорщина. Навіть в Італії після виборів потенційна прем’єрка заявила, що підтримка територіальної цілісності й суверенітету України зберігатиметься”.

На думку політологів, прийняття України в НАТО – це стратегія win-win, вигідна не тільки Києву.

“За рахунок України саме НАТО посилиться, – каже Антон Кучухідзе. – У нас зараз надзвичайно потужний рівень комунікації всіх розвідувальних служб, поглиблена система військового навчання тощо. Вони вже бачать, наскільки наші воїни неперевершені професіонали”.

Коли членство в НАТО стане реальністю
На думку Олексія Буряченка, до наступного саміту НАТО, запланованого на червень 2023-го, навряд чи вдасться досягти повного консенсусу держав-учасниць про прийняття України. Тож владі варто зосередитися на отриманні тимчасових гарантій безпеки, подібно до Швеції та Фінляндії. Відповідний документ – Kyiv Security Compact – розроблено групою фахівців під керівництвом глави Офісу президента Андрія Єрмака та колишнього генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена. Він окреслює шляхи гарантування безпеки України вже сьогодні.

“Інструмент Kyiv Security Compact передбачає [підписання] багатосторонніх й односторонніх договорів, які описують конкретні механізми захисту України, при цьому вони більш ширші, ніж можливості, які дає НАТО, – розповідає Realist.online Буряченко. – Так, окрім підтримки зброєю, навчання військових, переведення на стандарти НАТО, вони передбачають ще й можливість розміщення виробництв озброєння на території України. Крім того, там закладено пункт про необхідність прийняття партнерами рішення протягом 24 годин в разі можливої агресії. Таких потужних принципових умов навіть НАТО не має”.

Джерело