Після шпиталю, куди військові потрапляють з передової, їх везуть до реабілітаційного центру. Два місяці складної підготовки і бійці стають на протези, йдеться в  ТСН.

В 47-річного військового Юрія - незвичайна історія. Він не вірить у те, що вижив і що незабаром кине милиці і зможе стати на протез. Ледь не загинув від вибуху, опинився у полоні, але дочекався визволення. «В нас було дві машини, їхали на двох «Уралах», попали на засідку, і так вийшло, що ми вдвох через насип перебігли, почався обстріл і ми через вікно залізли в будівлю. В будівлі напоровся на розтяжку», - розповідає він.

Йому наполовину відірвало ногу. Півтори доби чоловік пролежав у закинутій будівлі і стікав кров’ю, як на нього натрапили окупанти. «Спочатку хотіли зразу розстріляти. Я з Донбасу, а вони так як я вважають зрадником. Ногу відрізали на 5 день, бо лікування нікудишнє -  почалася гангрена»,- розповідає чоловік.

Захисники, які вижили у пеклі війни і полону, відновлюються морально і готуються до протезувань у Львові

Час у полоні згадувати і досі важко. «Скільки разів говорив, легше загубити якусь кінцівку, чим загубити свободу. У нас випадок був, хлопець помер 7 червня, ми встали, сказали – герої не вмирають, стали на коліна, потім в нас такий пресинг був, десь тиждень», - пригадує Юрій.

Орки здорових били фізично, поранених - морально. Вмикали пісні Кобзона та гімн Росії і змушували слухати зранку до вечора. Найважчими, згадує Юрій, були відсутність новин з України та невідомість. Та він дочекався обміну полонених. Попереду- складна реабілітація та протезування.

 А от 19-річний Валентин - вже вчиться ходити. «Спочатку підготовлювали ногу під протез, займалися, вправи там різні, фізичне навантаження на ногу, щоб сформувати до протезу», - розповідає він.

Поранення дістав в боях під Києвом. «18 років мені 13 жовтня виповнилося, 30 жовтня я вже служив», - каже Валентин.

Сергій теж вчиться заново ходити. На війні втратив праву ногу, на якій колись зробив собі велике тату. «В мене від коліна аж до п’ятки був такий красивий череп, в мене бабуся така забобонна, каже, тобі ногу відірвало, бо там був череп», - сміється Сергій.

Сергій - контрактник, служив в Краматорську, поранення отримав, коли зустрівся з ворожим танком. Нині тестує протези. «Фірма є, дає б/у протези, щоб людина вчилася, звикала, а потім, коли контракт заключається з протезами підприємством, роблять те, що ти хочеш конкретно», - розповідає боєць.

Не так складно виготовити протез, як підготувати до нього кінцівку, кажуть лікарі. Аби вправлятись зі штучною ногою чи рукою, людині треба підготувати м’язи та відновити забуті рухи. «Соціальна реабілітація, психологічна реабілітація, медична реабілітація. Вони протезуються в нас. Ми зробили замкнутий цикл, приймаємо з госпіталя, починаємо реабілітувати», – кажуть в центрі.

«В мене досвід подолання певних речей, травматичних, кризових, стресових досить багатий, на жаль. Не використовувати його - це було неправильно», - каже психолог і ветеран війни Сергій Тітаренко.

Дехто на нових протезах повертається додому. Але є і такі, хто як Сергій- після реабілітації залишаються тут працювати. Проходять навчання і допомагають пережити втрату кінцівки іншим бійцям.

Читайте також:

Нікопольський район на Дніпропетровщині під вогнем: подробиці нічного і вранішнього обстрілів

Конгрес США наполягає надати Росії статус країни-спонсорки тероризму якнайшвидше і тисне на Байдена

Військове напруження у світі: загроза для Тайваню через навчання Китаю і хитке перемир’я на Близькому Сході

Джерело