Захід глибоко занепокоєний, Польща і країни Балтії засуджують дії Москви, на засіданні Ради Безпеки ООН представник Росії викривлює факти і перекладає відповідальність за напад з агресора - на жертву, президент Франції летить до Кремля з планом мирного врегулювання - всі ці добре знайомі українцям фрази стосуються не початку війни 2014 року. Вперше така картина склалася 2008 року, під час війни у Грузії, йдеться в ТСН.

"Грузія готує вторгнення до Абхазії найближчими днями". "Грузія пропонує Росії розділити Абхазію". "Грузія перейшла до силового вирішення грузино-осетинського конфлікту" - свою війну Росія починає, як завжди, з пропаганди. Статті з ось цими заголовками з'являються на шпальтах російських видань за кілька місяців до війни. Публіку до вторгнення готують, антигрузинські настрої - активно підігрівають. І на весь світ завчасно та голосно звинувачують в агресії Тбілісі. «Хочу сказати про крайню тривогу, яку ми маємо, у зв'язку з тенденцією. Тенденцією, що полягає на нагнітання конфронтації та на політику силового вирішення цих конфліктів», - заявляє тоді Лавров.

У той час, коли робиться ця заява, Росія вже починає стягувати до невизнаних республік у Грузії свої війська. Спочатку, під виглядом так званих "миротворців" , збільшує до максимуму контингент в Абхазії. За місяць до війни у небі над Грузією з'являються російські винищувачі. А ситуація у Південній Осетії загострюється - грузинська влада повідомляє про обстріли прикордонних селищ сепаратистами, ті ж звинувачують в обстрілах Тбілісі.

Як і перед вторгненням до України, свої війська до кордону з Грузією Москва стягує під приводом військових навчань. Офіційно у Кремлі їх називають відповіддю на спільні липневі тренування Грузії і НАТО. Вісім тисяч російських вояків понавчалися і частина з них так і лишається поблизу кордону.

На початку серпня грузинська влада пропонує сепаратистам перемовини про деескалацію, однак, ті відмовляються. І тут знову втручається Москва - починає те, що називає "евакуацією цивільних" - жінок з дітьми і літніх людей тисячами вивозить на свою територію. Певно, щоби моторошна картина успішно доповнювала заяви з Москви про необхідність захистити "російських громадян". Свої паспорти, до речі, Росія охоче видає у сепаратистському регіоні ще з 90-х - так створює формальний привід для вторгнення.

Офіційна дата початку війни - 8 серпня, однак, російське вторгнення починається на день раніше. І, коли грузинська влада таки намагається дати відсіч, Москва починає маніпулювати наповну.

За останні 8-м років українці добре вивчили, що може розповідати Москва на засіданні Ради Безпеки ООН. У 2008 у світі її словам вірили, на жаль, ще більше. За дві години розмов члени Радбезу так і не ухвалюють спільну заяву - Грузія і США не бажають підписуватися під російською пропозицією закликати до припинення вогню "обидві сторони конфлікту".

Утім, Кремль отримує від засідання те, що хотів. Замаскувавшись під миротворця на глобальному рівні, він фактично оголошує Грузії війну цього ж дня. «Дії з грузинської сторони спричинили людські жертви. Зокрема, і серед російських миротворців. Ми не допустимо безкарної загибелі наших співвітчизників», - каже Медвєдєв.

От тільки, як і згодом в Україні, війну війною росіяни не називають. На третій день протистояння вигадують йому назву - спецоперація з примусу до миру. Так само, як в Україні, не оприлюднюють справжніх втрат, озвучені різними чиновниками у різні роки цифри зрештою не збігаються. І завдають ударів, як і в Україні, не лише по військовим, а й по цивільним.

"Росіяни воюють з нами на нашій території" - каже тоді президент Грузії Михеїл Саакашвілі. Бойові дії Москва веде як на суші, так і на морі й у повітрі. Пропозицію Саакашвілі припинити вогонь відверто ігнорує. І за кілька днів таки завдає грузинській армії поразки.

Про припинення вогню тоді президент Росії Медвєдєв заявляє на зустрічі з Ніколя Саркозі - очільник Франції привозить до Москви план мирного врегулювання. Під яким Росія підписується, щоби надалі його не виконувати. Зокрема, замість відвести свої війська, зберігає присутність в Абхазії та Південній Осетії. А наприкінці серпня  ще й визнає самопроголошені республіки незалежними та фактично бере на себе їх фінансове забезпечення.

І, хоча згодом незалежне розслідування Євросоюзу таки показало роль Москви у провокації конфлікту, репутаційні втрати для Кремля виявилися незначними. А машина гібридної війни і її технологія достатньо успішними, щоби потім застосувати їх у Сирії та в Україні.

Читайте також:

Захисники, які вижили у пеклі війни і полону, відновлюються морально і готуються до протезувань у Львові

Цирк у Дніпрі прихистив колег із окупованих регіонів і тепер на манеж виходять тварини-біженці і поранені клоуни

Військове напруження у світі: загроза для Тайваню через навчання Китаю і хитке перемир’я на Близькому Сході